witness

1. n

1) очевидець (тж eye—)

2) свідок (особл. в суді)

witness for the crown (against the accused) — свідок обвинувачення

subscribing witness — юр. свідок при складанні документа (заповіту)

witness for the defence (for the prisoner) — свідок захисту

false witness — лжесвідок

to call (to take) to witness — викликати як свідка; брати за свідка

3) свідчення, показання

to give witness — свідчити, давати показання

to bear witness of (to) — засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось)

4) доказ

5) приклад

6) заст. хрещений батько; хрещена мати

God is my witness — бачить Бог

2. v

1) бути свідком (очевидцем) (чогось)

2) свідчити; бути доказом

3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)

4) юр. давати свідчення (показання); виступати свідком (в суді тощо)

to witness against (for) smb. — давати свідчення (показання) проти (на захист) когось

* * *

I [witnis] n

1) свідок, очевидець

the witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок (в суді)

to call as a witness — викликати в якості свідка

God is my witness that — бог свідок

witness for the defence — свідок захисту

witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення

hostile witness — свідок супротивної сторони

to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка

to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту

attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)

2) свідчення

to give witness — давати свідчення; свідчити

to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення

be bore witness in the murder case — він свідчив по справі вбивства

to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок

in witness of /whereof/. . . — юp. в засвідчення чого...

3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ

my clothes are a witness to my poverty — мій одяг свідчить про бідність

4) приклад

II [witnis] v

1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії

2) свідчити; бути підтвердженням

her pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала

3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв

4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти (підпис) в якості свідка

to witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті

"witnessed" — "завірено"

5) давати свідчення, виступати свідком (в суді)

to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;